Позиція парафії Св. Миколая щодо апеляційних скарг Мінкульту та Будинку органної музики
Міністерство культури та Будинок органної музики подали дві апеляційні скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, який зобов’язав передати костел Святого Миколая в користування парафії. В апеляційних скаргах вони стверджують, що Парафія має права користувача ще з 2022 року. Це твердження набуває особливого звучання в той час, коли з грудня 2024 року Парафія намагається отримати дозвіл на проведення невідкладних ремонтних робіт після ракетного удару від незмінного вже багато років офіційного користувача костелу - Будинку органної музики.
Оперативна подача апеляцій та незгода з рішенням суду свідчать, що для МКСК та НБОКМ важливішими є бюрократичні формальності, ніж безпека людей та збереження пам’ятки. Вони не забезпечили ані ремонт пошкодженого даху, ані демонтаж небезпечного скла з вікон, зате швидко знайшли ресурси для подальшої судової боротьби.
Отець Павло Вишковський ОМІ, настоятель парафії, зазначає: «Ми сподівалися на розсудливість і порядність МКСК у виконанні рішення суду та визнанні нашого законного права. Повернення костелу, незаконно відібраного за радянських часів, обіцяли ще 20 років тому. Це підтримано і громадою, і понад 25 тисячами підписів у петиції, і рішенням суду. Тому їхня подальша відмова викликає щире здивування.
Адже наше право на отримання костелу в управління не заперечується Мінкультом та жодною особою. Тому факт оскарження рішення суду це лише підкреслює протиправність затягування з передачі костелу.
За три з половиною місяці вони не знайшли часу ні на демонтаж небезпечного скла, ні на латання даху після обстрілу — попри обіцянки ще з січня. Але на апеляцію судового рішення час і ресурси знайшлися. На жаль, до збереження пам’ятки та передачі її громаді інтересу в них немає».
Факти є незаперечними: МКСК і НБОКМ довели костел до руйнівного стану. Натомість тепер у своїх офіційних позиціях, в тому числі – в поданих апеляційних скаргах, вони намагаються перекласти відповідальність за стан збереження будівлі костелу на Парафію, стверджуючи, що з 2022 року Парафія має всі права користувача костелу.
Це є очевидним спотворенням фактів. Право користування будівлею в розумінні Парафії та чинного законодавства має передбачати можливість проводити як мінімум аварійні ремонтні роботи без багатомісячних намагань їх погодити з будь-яким. Право користування костелом має передбачати можливість розвішувати на стінах ікони без попереднього погодження з будь-ким. Право користування будівлею костелу має передбачати можливість для Парафії сплачувати комунальні послуги за тарифами, що запроваджені надавачами таких послуг для релігійних організацій.
Це базові речі, без забезпечення яких будь-які твердження Мінкульту та Будинку органної музики про нібито надання Парафії права користування костелом в 2022 році – є нікчемними та порожніми.
Протягом 30 років Парафія чекає на повернення святині, збудованої її предками. Підписано меморандуми про передачу храму до 1 червня 2022 року, потім — до кінця 2023-го, далі — до 1 травня 2024 року. Натомість маємо затягування, суди та спроби перекласти відповідальність за руйнування костелу на саму громаду.
У той час, як жертводавці парафії готові інвестувати кошти у відновлення костелу, держава не гарантує навіть базових прав громади — проводити термінові ремонти, оплачувати комунальні послуги за тарифами для релігійних організацій чи вільно облаштовувати храмову будівлю. Формальне право користування, яким оперують чиновники, не дає Парафії жодної реальної можливості рятувати храм.
Попри офіційні заяви, що Парафії "не заборонено" ремонтувати костел, у реальності їй відмовляють навіть у залатані дір в даху без проєктної документації та погоджень з численними органами. Це свідчить про фактичну відмову НБОКМ виконувати свої обов’язки як користувача пам’ятки архітектури.
Парафія вимагає укладення офіційного договору з чітко визначеними умовами. Без юридичних гарантій жоден меценат не вкладатиме кошти в об’єкт, щодо якого немає визначеності та довіри до державних органів. Ми вже маємо неодин негативний прецедент в новітній історії Католицької Церкви, де католикам в їх же приміщені, після проведення ремонтних робіт, колишні псевдо-власники намагалися забрати відремонтоване майно.
Отже, що швидше будівля костелу буде передана парафіяльній громаді, то оперативніше розпочнеться процес її відновлення. Це очевидна закономірність.
Апеляція Мінкульту та НБОКМ не лише свідчить про відсутність політичної волі до справедливого рішення, а й підриває довіру до держави. Громада, як і суспільство загалом, чекає на повернення святині, щоб розпочати її відновлення.
Втім, станом на сьогодні, крім інших вищезгаданих обставин, сам факт сам факт проігнорування рішення суду Мінкультом та Будинком органної музики щодо невиконаних обіцянок про повернення костелу парафії підриває будь-яку довіру до держави в особі визначених її органів та організацій, чия суперечлива поведінка, позбавлена будь-якої логіки, викликає дуже глибоке занепокоєння.
