Необхідність реформування мисливської галузі
У четвер, 10 квітня, у пресцентрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" відбулась пресконференція на тему "Необхідність реформування мисливської галузі."
Організатор заходу - ГС "Українська рада з ловецтва та збереження тваринного світу" - нова хвиля українського ловецтва, яка об’єднала мисливців, військових, науковців, зброярів, спортсменів-стрільців, відповідальних політиків, освітян, міжнародних експертів різних сфер, з метою відновлення сильних стійких популяцій тварин та відродження культури етичного відповідального мисливства в Україні за кращими європейськими зразками.
Україна потребує якнайшвидшого врегулювання політики держави у сфері мисливського законодавства через затвердження Стратегії розвитку галузі та необхідного законодавства. Це надасть можливість залученню інвестицій, розвитку непромислових територій де мисливство виступить мультиплікатором розвитку суміжного бізнесу, залучення коштів на природоохоронну діяльність та забезпечить можливість розвиватись підприємствам галузі інвестуючи в розвиток дикої природи України, боротьбу з браконьєрством, забезпеченням біобезпеки, залучаючи приватний капітал.
Відповідальне ловецтво - запорука збереження біорізноманіття та відновлення сильних популяцій диких тварин.
Мисливство - це еколого-економічна галузь, заданням якої є забезпечення сильних, здорових, оптимальних популяцій диких тварин шляхом ведення господарської діяльності. Сучасне ловецтво виправляє наслідки антропогенного впливу (розорюваність земель, шляхопроводи, сміттєзвалища тощо) людини на дику фауну, допомагає забезпечити біобезпеку, дбає про здоров’я популяцій через доступні їй засоби: розведення та випуск дичини, регулювання чисельності, підгодовування, селекційне вилучення (по стану здоров’я) тощо. Вже як наслідок, стале використання біоресурсів шляхом полювання – добування обмеженої науково-обґрунтованої кількості особин за дозволами, відповідної статево-вікової групи без негативного впливу на популяції.
Така господарська діяльність дозволяє залучати інвестиції для реалізації проєктів з відновлення видів і в розвинутому світі є одним з основних інвесторів в природоохоронну діяльність. До прикладу, Канада проінвестувала в збереження водно-болотних угідь понад 64 млн доларів тільки від реалізації марки для мисливців. Орнітологічні програми кращі в світі в північній Америці і вагомим інвестором в них є саме мисливська галузь. Розведення дичини в напіввільних умовах або на закритій території - один з напрямків мисливської галузі. У Німеччині нараховується більше 3000 дичеферм, у крихітній Литві - понад 200. Триває системна робота із збереження та відновлення популяцій, тобто інвестиція як в природу, так і в економіку країн. Україна сьогодні нараховує лише близько 20 таких, оскільки поки не було відповідної політики в цьому напрямку.
Слід зазначити, що боротьба з браконьєрством сьогодні фактично виконується лише спеціалістами мисливської галузі і в боротьбі з браконьєрами вже, на жаль, гинуть люди. Зважаючи на те, що в Україні під час військового стану господарська діяльність підприємств галузі майже повністю призупинена, господарства не отримують кошти від реалізації послуг, боротьба з браконьєрством і утримання необхідного персоналу для догляду за дикими тваринами повністю лягла на плечі власників мисливських господарств.
Економічний розвиток непромислових територій, створення нових робочих місць та сприятливого інвестиційного клімату.
В Україні величезний потенціал для розвитку мисливства. 38.3 млн га мисливських угідь (найбільше в Європі), понад 1100 суб’єктів господарюючої діяльності. В загальному в Україні нараховується 900 тисяч тих, хто отримав посвідчення мисливця, серед яких перед початком повномасштабного вторгнення - 350 тисяч активних. Потенціал галузі - це десятки тисяч робочих місць для спеціалістів, що дбають про природу, а якщо враховувати супутні мисливству види економічної діяльності, то це сотні тисяч робочих місць, в тому числі для наших ветеранів, особливо в місцях, віддалених від міст, де проблема знайти роботу, відсутній ринок праці.
Сьогодні в Україні мисливці інвестують сотні мільйонів гривень у відновлення популяцій, будуючи ранчо з розведення дичини, забезпечуючи заходи з біотехнії, охорону від браконьєрів, підгодівлю. Фактично лише мисливці ефективно інвестують у відновлення видів. Ранчо ТОВ "Червус" – це 1200 оленів та понад 350 ланей (завдяки роботі піднято популяцію оленя благородного в дикій природі на понад 2% за 3 роки), оленячий парк "На Рогах" (відновлює популяцію оленя на деокупованій території Київської області), ТОВ "Тустань" і ранчо ферма "Дике поле" створюються робочі місця, в тому числі для тимчасово переміщених осіб. Йде робота по створенню таких ранчо по усій країні. Сьогодні вкрай необхідне якісне законодавство для покращення інвестиційних умов задля розвитку як економіки, так і збільшення популяцій диких тварин, яку може забезпечити мисливська галузь.
Економіка мисливського господарства у світі говорить сама за себе. Річна капіталізація мисливського ринку США близько 90 млрд доларів (50% ВВП України), Об’єднаного королівства Великобританія - 9-11 млрд. фунтів, інвестування мисливства в Німеччині на природоохорону - понад 1.5 млрд євро. Для України це важливий напрямок розвитку з шаленою перспективою та користю як для суспільства та держави, так і для інвестування розвитку популяції диких тварин, збереження та відновлення біорізноманіття.
Мисливство як вагомий фактор обороноздатності держави та реабілітації ветеранів.
Чому мисливці стали основою для формування нових підрозділів під час війни? Відповідь проста – навички користування зі зброєю, уміння орієнтуватись на місцевості, уміння помічати найменші деталі, непомітно пересуватись, маючи певне необхідне устаткування, ловецьку честь та волю. Зазначимо, що переважно саме мисливці служать в розвідці та в снайперах через свої навички, набуті через ловецтво.
Понад три роки повномасштабного вторгнення, понад 10 років війни, в якій мисливці, як цивільне населення, стали на захист України і її території, на захист домівок і громадян, першими стали до лав ЗСУ і військових формувань серед цивільних громадян. Понад 100 тисяч мисливців від початку повномасштабного вторгнення і понад 200 тисяч, починаючи з 2014, боронило і боронять країну по сьогодні в складі абсолютно усіх військових та силових формувань. Мисливці були, є і будуть однією з кращих підготованих верств цивільного населення для протидії окупантам, саме тому на окупованих територіях саме мисливців вороги розшукували першими і піддавали репресіям.
Сподіваємось, наше суспільство пам’ятає про такі подвиги, як "Гадяцьке сафарі", "Оборона Сумщини" чи "Привид Бучі". Сподіваємось, всі пам’ятають, як мисливці згуртувались і зі своєю зброєю вартували на імпровізованих КПП, створених переважно саме мисливцями. Сподіваємось, суспільство пам’ятає про подвиги мисливців, яких тисячі.
Яскравим прикладом є 61-річний Анатолій Кульгейко, що загинув 11 березня 2022 року в селищі Ріпки на Чернігівщині. До чоловіка додому прийшли російські окупанти. Стукали, намагалися виламати двері. Анатолій сказав дружині сховатись, а сам відчинив двері й підірвав гранатою себе та двох російських солдат. Про те, що фактично кожен мисливець навіть у дуже поважному віці долучився до оборони держави в міру можливостей, мають розуміти усі.
Стосовно реабілітації зазначимо, що для левової частки мисливців ловецтво є улюбленою справою життя, яка дає можливість ресоціалізуватись і повернутись в цивільне життя, долаючи наслідки і травми війни для військових мисливців. Наведемо простий приклад з публікації Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС України:
"Під час чергування на Дніпропетровщині кінологічні розрахунки Міжрегіональний центр швидкого реагування ДСНС України спільно з колегами Павлоградський пошуково - рятувальний кінологічний загін "Антарєс." відвідали реабілітаційний центр. У ході заняття учасники мали можливість взаємодіяти з рятувально-пошуковими собаками.
Серед тих, хто проходив реабілітацію, був Макс — герой, який переніс важку черепно-мозкову травму. Знайомство із рятувально-пошуковою собакою курцхааром Джоні стало для нього емоційним поштовхом до відновлення. І ось диво: після тривалого мовчання Макс сказав перше слово — "полювання" і вже має нову ціль: кинути мʼяч для песика правою рукою."
Вважаємо, що це яскраво показує можливості в цьому напрямку.
В 2024 році ми провели кілька заходів з реабілітації військових, які мали позитивні результати, у США реабілітацію та ресоціалізацію своїх військових ветеранів через сферу мисливства проводять роками. В травні плануємо наступний захід для повернення наших воїнів в цивільне життя.
Забезпечення біобезпеки громадян, сільськогосподарського бізнесу та домогосподарств.
Сказ, АЧС, високопатогенний грип птиці – виклики, з якими сьогодні бореться Україна. В ЄС зафіксовано спалахи ящуру, то ж можливо і ця проблема нас чекає.
В час, коли левова частина ЄС подолала сказ повністю, а деякі країни – ще майже 100 років тому, в Україні за рік серед цивільних померло 3 особи. По військових ми не маємо офіційної інформації та днями в мережі було відео військовог,о зараженого сказом і проявами гідрофобії. Сказ це неминуча важка смерть.
В Україні АЧС присутня з 2012 року і вже спричинила загибель більш ніж 300 тисяч голів свиней в майже 700 зафіксованих випадках, серед яких 150 випадків припало на дику фауну. Це колосальні фінансові збитки як для суб’єктів господарювання, так і для держави.
Українське мисливство має ресурс і інструменти для запобігання і мінімізації наслідків загроз з біобезпеки, необхідні рішення і якісне законодавство.
Закликаємо українську владу, відповідальні міністерства, органи державної виконавчої влади якнайшвидше прийняти необхідні рішення щодо формування відповідальної політики в напрямку розвитку ловецтва, затвердження Стратегії розвитку мисливства, яка покладена на основу провідних міжнародних документів, таких як "Європейська Хартія полювання та біорізноманіття", підтримана ПАРЕ, та міжнародні природоохоронні директиви, наслідуючи світовий досвіт, що має прекрасні результати. Це не тільки сприятиме зростанню популяцій диких тварин, про що свідчить досвід усього розвиненого світу, а й зменшить навантаження на бюджет України на природоохоронні витрати, залучить до нього додаткові кошти саме на цю статтю витрат, створить робочі місця, фінансуватиме науку, убезпечить громадян від викликів проблематики пов’язаних з біобезпекою.
Учасники:
Голова Правління ГС "Українська рада з ловецтва та збереження тваринного світу" Адріан Прокопенко; військовий розвідник, ветеран, мисливець, співзасновник ГО "Душа мисливця" Михайло Крупеня "Скіф"; лікар ветеринарної медицини, міжнародний експерт з біобезпеки Олександр Рєвнівцев; співзасновник мисливського господарства "Тустань" та ферми-ранчо з розведення диких парнокопитних Руслан Козир; докторант Czech University of Life Sciences Prague, член української Національної делегації до Ради СІС (The International Council for Game and Wildlife Conservation), мисливствознавець Анастасія Матвієнко.
Контактна інформація:
Голова Правління ГС "Українська рада з ловецтва та збереження тваринного світу" Адріан Прокопенко
https://www.facebook.com/share/18JjFRKGXp/
https://t.me/ua_hunting_council
Ел. пошта [email protected]
