Президент Європейської ради Шарль Мішель говорить, що на майбутньому засіданні Ради глави держав і урядів країн-членів Європейського союзу ще більше підтвердять свою прихильність підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.

Про це йдеться в запрошувальному листі Мішеля членам Європейської Ради на червневу Європейську раду, що пройде 29 і 30 червня в Брюсселі, текст якого оприлюднено у вівторок у Брюсселі.

"Нашій зустрічі передуватиме обід із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, з яким ми можемо обмінятися думками щодо питань глобальної та європейської безпеки. Війна Росії в Україні триває безжально. Наша непохитна єдність контрастує з роз'єднаністю в Росії, продемонстрованою подіями цих вихідних", - сказано в листі.

Мішель далі продовжив, що руйнування Каховської греблі на початку цього місяця є однією з найбільших техногенних катастроф нашого часу. "На додаток до драматичних наслідків, які ми вже бачили, це також загрожує найбільшій в Європі атомній електростанції. За цих обставин ми ще більше підтвердимо нашу прихильність підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, зокрема за допомогою стійкої фінансової та військової допомоги. Ми також повинні обговорити, як ще більше посилити міжнародну підтримку української формули миру", - пише президент Європейської ради.

Він також нагадав, що торік у Версалі лідери ЄС ухвалили рішення "взяти на себе велику відповідальність за нашу європейську безпеку та оборону". "Настав час оцінити наше становище і обговорити, як прискорити нашу роботу, щоб виконати взяті на себе зобов'язання", - вважає Мішель.

Крім цього, президент Європейської ради запропонував обмінятися думками про економічне становище. "Я хотів би, щоб ми оцінили прогрес у підвищенні нашої конкурентоспроможності, зміцненні нашої економічної бази та підвищенні нашої економічної безпеки і стійкості, обміркувавши подальші дії, які можуть знадобитися", - деталізував він.

Мішель також вважає за необхідне розглянути міграційну ситуацію, позицію ЄС щодо Китаю, а також інші питання зовнішньої політики, зокрема, відносини з партнерами в країнах Південного сусідства і події на Західних Балканах.