Головною причиною девальвації гривні є не так військова ситуація на сході країни, як роздуті державні витрати і високий дефіцит, вважає відомий економічний експерт із країн колишнього СРСР, старший науковий співробітник Інституту світової економіки Петерсона Андерс Аслунд.

"Чому падає курс сьогодні? Це не стільки воєнний стан, а тому що державні витрати дуже високі і дефіцит дуже великий - 10% ВВП", - сказав він агентству "Інтерфакс-Україна".

За його словами, державні витрати в Україні сягають 53% ВВП, що заважає економічному розвитку. А.Аслунд як приклад навів Литву та Латвію, в яких цей показник становить 34-36% ВВП, що дає змогу цим країнам лідирувати за темпами зростання економіки.

Експерт наголосив, що в Україні військові витрати становлять лише 1,6% ВВП, тоді як субсидії енергосектору - 10% ВВП. Він додав, що ці субсидії фактично йдуть олігархам, особливо "трьом прізвищам", не уточнивши їх.

"Як країна, яка бідує, може собі таке дозволити?", - сказав економіст.

А.Аслунд закликав владу України здійснити лібералізацію цін в енергосекторі до ринкового рівня з одночасною адресною соціальну компенсацією потребуючим, навівши як приклад досвід Світового банку вже приблизно у 30 країнах світу. На його думку, варіант із прив'язкою курсу гривні до якоїсь зі світових валют на сьогодні не підходить Україні, оскільки її резерви малі (2-2,5 місяця імпорту), а інфляція не є загрозливою (19% у 2014 році).

"Рецепт - це не прив'язка (курсу гривні - ІФ), а скорочення дефіциту бюджету", - наголосив відомий економіст.

Як повідомлялося, на 11-му форумі YES, що завершився 13 вересня в Києві, А.Аслунд охарактеризував економічну ситуацію в Україні як переддефолтну через високі темпи падіння економіки, надмірний дефіцит держбюджету та зростання держборгу, який може сягнути 73% ВВП у 2015 році, посилюваних війною на сході.

"Треба робити щось радикальне, дуже швидке", - заявив економіст.

На його думку, Україні необхідно провести масштабну дерегуляцію, позбавитися від корумпованих суддів, вичистити фіскальну ситуацію, ввівши єдині ставки податків, відмовитися від енергосубсидій та продовжити реформу пенсійного забезпечення, витрати на яке в 18% ВВП занадто великі.