Закон "Про внесення змін до закону України "Про судоустрій і статус суддів" і процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян" опубліковано в електронній версії парламентської газети "Голос України" в номері за вівторок, 21 січня.

Він набуває чинності 22 січня, окрім підпункту 5 пункту 18 розділу I закону (про введення норми про продаж sim-карток за паспортами), який набуде чинності з 1 травня 2014 року.

Верховна Рада ухвалила закон авторства народних депутатів фракції Партії регіонів Володимира Олійника та Вадима Колесніченка 16 січня, президент України Віктор Янукович підписав його 17 січня.

Закон, зокрема, передбачає кримінальну відповідальність за наклеп та екстремістську діяльність.

Автори закону впевнені, що в Україні масового поширення набуло таке явище як екстремізм, "тобто діяльність, спрямована на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу, захоплення або утримання влади, розпалювання соціальної, расової, національної, етнічної, мовної чи релігійної ворожнечі та ненависті, здійснення масових заворушень, порушення громадського порядку, хуліганських дій та актів вандалізму".

Згідно з ухваленим законом, наклеп (свідоме поширення недостовірних відомостей, які ганьблять честь і гідність іншої особи) карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумом доходів громадян або громадськими роботами до 200 годин, або виправними роботами на термін до 1 року.

Наклеп у творі, який публічно демонструється в ЗМІ або мережі Інтернет, або ж вчинений особою, раніше судимою за наклеп, карається штрафом від 50 до 300 неоподатковуваних мінімумом доходів громадян або громадськими роботами від 150 до 240 годин, або виправними роботами на термін до 1 року.

Наклеп, поєднаний зі звинуваченням у скоєнні тяжкого або особливо тяжкого злочину, карається виправними роботами на термін від 1 до 2 років або обмеженням волі на термін до 2 років.

Крім того, закон передбачає введення низки норм у різних сферах, зокрема у сфері телекомунікацій. Зокрема, НКРЗІ отримала можливість обмежувати доступ до ресурсів мережі Інтернет, через які здійснюється поширення інформації, що суперечить закону на підставі висновків експерта. Крім того, ухвалений закон вводить обов'язок операторів і провайдерів телекомунікацій на підставі рішення комісії здійснювати обмеження доступу своїх абонентів до таких сайтів. Закон також зобов'язав операторів, що використовують телекомунікаційні мережі, за власним коштом закуповувати і встановлювати на мережах технічні засоби, необхідні для здійснення оперативно-розшукових заходів, тоді як раніше закон зобов'язував операторів лише встановлювати такі засоби власним коштом.

Ще однією зміною до закону "Про телекомунікації" є норма обов'язкового ліцензування надання послуги доступу до Інтернет (раніше інтернет-провайдерів лише вносили до реєстру НКРЗІ і не ліцензували).

Крім того, закон вводить поняття "ідентифікаційна телекомунікаційна картка" - засобу, який використовується для ідентифікації кінцевого обладнання абонента в мережі (SIM-картка, USIM-картка тощо). Надання телекомунікаційних послуг із використанням такої картки здійснюється на підставі укладеного між оператором телекомунікацій і споживачами договору в порядку, передбаченому законодавством.

Внесено також зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими за неповагу до суду (злісне ухилення від явки до суду свідка, потерпілого, позивача, відповідача, або непокору цих осіб та інших громадян розпорядженню головуючого, або порушення порядку під час судового засідання, а також вчинення кимось дій, що свідчать про явну неповагу до суду або встановлених у суді правил) передбачено стягнення штрафу від 20 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг, 17 грн) або адміністративний арешт терміном до 15 діб (раніше така відповідальність передбачала лише штраф від 20 до 100 нмдг).

Документ також передбачає, що провадження діяльності інформагентств (збір, обробка, створення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та поширення інформаційної продукції) без його державної реєстрації карається штрафом від 600 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг, 17 грн), а повторно - від 1000 до 2000 нмдг.

Водночас цим самим законом ВР встановила, що не є діяльністю інформагентств поширення інформаційної продукції через Інтернет, якщо така діяльність дублює друкований ЗМІ, здійснюється владою або підприємствами щодо своєї діяльності або своєї продукції та послуг, а також здійснюється особами на несистематичній, непрофесійній основі та без мети надання інформаційних послуг.

В Україні багато так званих інтернет-ЗМІ працюють виключно як інтернет-ресурси без супутньої реєстрації як ЗМІ або інформагентство. Згідно з даними Укрдержреєстру, в Україні з 2010-го по 2014 роки було зареєстровано 114 інформагентств, при цьому найбільше - минулого року - 34, тоді як за той самий період кількість зареєстрованих друкованих ЗМІ становила 9506.

Цим законом Верховна Рада також Верховна Рада ввела в українське законодавство поняття "громадська організація - іноземний агент".

Згідно з законом, "громадське об'єднання вважається таким, що виконує функції іноземного агента, якщо для забезпечення своєї діяльності отримує кошти або майно від іноземних держав, їхніх державних органів, неурядових організацій інших держав, міжнародних неурядових організацій, іноземних громадян, осіб без громадянства або уповноважених ними осіб, а також бере участь, зокрема в інтересах іноземних джерел, у політичній діяльності на території України".

Віднині в назві такої організації повинні міститися слова "громадське об'єднання, яке виконує функції іноземного агента".

Згадка про "іноземного агента" має бути присутня в усіх матеріалах, які поширює ця організація, зокрема через ЗМІ та в Інтернеті.

Така організація також щомісячно подає до реєстраційного органу звіти про отримання та фактичне використання коштів, а також про плани своєї діяльності.

Порушення чинного законодавства можуть бути основою для заборони діяльності такої організації в судовому порядку.

Крім того, закон вносить зміни до Податкового кодексу, згідно з якими громадське об'єднання - іноземний агент є платником податку на прибуток.

Також закон передбачає, що рух в автоколонах із понад п’яти автомобілів без узгодження з МВС карається штрафом від 40 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права керувати транспортними засобами на 1-2 роки з вилученням транспортного засобу.

Крім того, посилено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має на це права, а також за передання керування транспортним засобом такій особі. Відповідні дії передбачають відповідальність у вигляді штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу.

Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, передбачає відповідальність у вигляді штрафу від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу в його власника.