Аптечна діяльність залишається найменш врегульованою серед усіх ланок фармацевтичного ринку. У чинному законодавстві відсутні чіткі вимоги до функціонування аптек, контролю якості послуг, а також критерії створення нових закладів, заявив голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності парламентського Комітету з питань здоров’я нації Сергій Кузьміних в інтерв’ю The Pharma Media у середу.

На думку нардепа, відсутність чітких законодавчих обмежень щодо правил діяльності дозволяє аптечним мережам зосереджуватися переважно на прибутковості, а не на якості фармацевтичної допомоги. У результаті значна частина аптек працює з мінімальною участю кваліфікованих спеціалістів.

“Це величезна проблема. Резонансу набули факти одночасного спрацювання ЄКП (Єдина комунікаційна платформа - система, яку Міністерство охорони здоров’я України запровадило для взаємодії аптек із Національною службою здоров'я України (НСЗУ) – ІФУ )одного й того ж фармацевта не те що в різних аптеках містах, а в різних областях! Тобто виходить, що в межах 5-10 хвилин він відпускав ліки в різних місцях», – наголосив Кузьміних.

Щоб боротися з цим явищем, за його словами, необхідне посилення нагляду з боку контролюючих органів.

“З 1 січня дозволено відновити перевірки Держлікслужби, які включають моніторинг наявності відповідних кадрів в аптечних закладах… В аптеці повинна надаватися фармпослуга, вона має бути якісною, а це може зробити тільки фармацевт. Також у нашому законопроєкті буде чітко й детально прописано поняття фармпослуги. До того ж в Україні має функціонувати реєстр фармацевтів, який відображатиме реальний стан з кадрами на аптечному ринку, й кожен пацієнт зможе перевірити, чи фармацевт йому надає послугу в аптеці, а чи спеціаліст іншого фаху”, – зазначає Кузьміних.

Він підкреслив, що в Україні нині немає жодної бази даних про аптечні мережі, а також не визначено юридично, що саме таке “аптечна мережа”. Це унеможливлює ефективний державний нагляд за цим сектором, а також створює нерівні умови для різних учасників ринку.

Як повідомив Кузьміних, наразі на завершальній стадії розробки знаходиться законопроєкт, покликаний виправити ситуацію і наблизити аптечну практику до німецької моделі. Але, щоб уникнути дублювання законів, необхідно дочекатись затвердження вже схваленого парламентом законопроєкту № 11493 щодо окремих питань, пов’язаних з реалізацією ліків. Крім цього, Комітет з питань здоров’я нації працює над низкою інших законних актів, покликаних зробити ринок ліків зручнішим і більш ефективним для споживачів.

"Прийнято за основу й готується до другого читання проєкт Закону щодо удосконалення патентного законодавства. Завдяки цьому вітчизняна фарма зможе набагато раніше почати виробництво генериків, які вони могли б виробляти, аби не правова колізія. [Ще один] законопроєкт — про розширення можливостей закуповувати ліки за ДКД (Довідник кодів доступності - ІФУ) за принципом змішаного фінансування», – розповів Сергій Кузьміних.

В лютому та березні цього року держава вжила низку заходів з посилення контролю за фармацевтичним ринком та підвищення доступності ліків для населення. Зокрема, рішенням РНБО та Президента України було запроваджено обмеження оптової та роздрібної націнки на препарати, скасовано маркетингові платежі за просування брендів, а також зменшено відпускні ціни на 100 найбільш популярних препаратів.