Ексклюзивне інтерв’ю генерального директора промислово-будівельної групи "Ковальська" Сергія Пилипенка агенції "Інтерфакс-Україна"

Автор: Оксана Гришина

- Ви вели перемовини із французькою Neo-Eco щодо вторинної переробки будматеріалів зі зруйнованих внаслідок агресії РФ будинків. На якій стадії цей проєкт?

- Знайомство з Neo-Eco відбулось під час французько-української конференції в грудні минулого року. Французький бізнес дуже зацікавлений в Україні, особливо в галузях, які стосуються післявоєнної відбудови країни. Ми виходимо на партнерство, в якому буде активно залучено інноваційно-технологічний центр "Ковальська". Минулого тижня відбулися дуже продуктивні зустрічі з делегацією від Neo-Eco, і наша лабораторія найближчим часом приступить до створення будівельних матеріалів зі зруйнованих будинків у Гостомелі. В пілотному проєкті ми виступаємо насамперед технологічним партнером із розробки та випробувань, а також безпосереднім виробником матеріалів із переробленого будівельного сміття. Обговорюється також залучення нашої компанії як підрядника будівництва.

- Наскільки взагалі галузі цікавий цей напрямок?

- Він перспективний передусім через наш рух до ЄС, де ресайклінг (процес виробництва сировини із вторинних відходів – ІФ) нормативно вписаний у виробничі індустрії. Тому ми розглядаємо перший проєкт як тестовий для розуміння, наскільки та як перероблені будматеріали вписуються в ринкову бізнес-модель і що ми можемо адаптувати з європейського досвіду для українського ринку. Це важливо для швидкої, раціональної і сталої відбудови.

Водночас це може дати економію, зменшити вплив відбудови на навколишнє середовище та дозволить раціонально використати будівельне сміття, яке утворилося через масштабні руйнування. Але наші попередні розрахунки вказували на те, що через витрати на сортування, транспортування тощо використовувати, наприклад, у будівництві природний щебінь дешевше, ніж перероблені матеріали. Тому багато залежатиме від самої технології та організації всього процесу переробки.

Попри це існує імовірність того, що обов'язковість використання таких матеріалів у будівництві буде визначено на державному рівні. Тоді це одразу стає окремим перспективним бізнес-напрямком.

- З точки зору технології ви бачите якісь труднощі?

- Кожен будинок дуже відрізняється по якості матеріалів, з яких його збудували. Тому велика частина роботи - це сортування під час розбирання руїн. В нашу лабораторію надходитимуть зразки, на основі яких ми розроблятимемо рецептуру бетонів та інших будівельних матеріалів. Також лабораторія буде випробовувати матеріали, виготовлені на основі переробленого будівельного сміття.

- Виробничі процеси потрібно переналаштовувати? Чи треба запускати нові потужності?

- Технології виробництва будівельних матеріалів доволі традиційні і, по суті, не змінюються залежно від матеріалів, тому переналаштовувати процеси немає потреби, як і запускати нові потужності. Але велика робота і відповідальність в цьому проєкті покладена саме на нашу дослідницьку лабораторію.

- Що говорить аналітика за 2022 рік про стан ринку будматеріалів з огляду на сегмент, де у вас є потужності?

- Ринок бетону впав за підсумками року майже в 5 разів, залізобетон - утричі. Багато виробників можуть не пережити цей рік. Будівництво нового житла показало найнижчу динаміку, і ринок рік прожив за рахунок комерційного будівництва та інфраструктури. Багато виробничих потужностей втрачено внаслідок бойових дій.

- Як ваші виробничі потужності адаптовані під стан енергоневизначеності? Чи плануєте подальшу диверсифікацію енергоресурсів?

- Всі наші виробничі майданчики забезпечені генераторами. Наразі ситуація доволі стабільна, ми адаптувалися під графіки відключень. Наші клієнти також синхронізували свої роботи на будмайданчиках під ці обмеження, тому ми здатні повністю забезпечити наявний попит.

- Що показали підсумки року з огляду на військовий час? Яка нерухомість найбільш цікава у короткостроковій перспективі: житлова чи офісна? Чи ви корегували проєкти з точки зору безпеки, енергоефективності тощо?

- Найбільш активний сегмент - готове житло в новобудовах, яке вже здали чи близьке до завершення. В цьому сегменті відбувається найбільше угод, хоча вони одиничні, якщо говорити відверто. Комерційна нерухомість безпосередньо залежить від економічної активності і в короткостроковій перспективі потерпає від загальної невизначеності. Але в післявоєнний період ми очікуємо на стрімке зростання попиту, тому наші плани розвитку комерційної нерухомості залишаються в силі: ми будуватимемо Nuvo і продовжуємо працювати над проєктом.

- Які регуляторні/законодавчі новації вплинули на галузь?

- Поки що глобальних змін ми не бачимо. Чекаємо на визначеність щодо законопроєкту №5655 про реформу містобудування (законопроєкт прийнятий Верховною Радою 13 грудня 2022 року та наразі знаходиться на підписі у президента України, однак він викликав чималі дискусії серед громадськості та професійної спільноти –ІФ).

Певне розчарування ринку викликає іпотечна програма. На практиці закладені в неї механізми, те, як це сприймають банки, стимулюють більше вторинний ринок, ніж відновлення галузі первинного житла - те, що має максимально стимулювати розвиток економіки. Тобто нова іпотека поки вирішує проблему забезпечення людей житлом, але не стимулює розвиток ринку.

- Загальний прогноз на 2023 рік?

- Стриманий оптимізм. Ми не прогнозуємо значного зростання в обсягах, тому що на ринок нерухомості досі впливає невизначеність воєнної ситуації. Всі вірять у перемогу, однак ситуація в економіці лишається складною. Інфляційні очікування також значні. Тому прогнозуємо продовження зростання цін на будматеріали в умовах обмеженого попиту. Велику роль в ринку відіграватиме державне замовлення і початок відбудови.

Матеріал підготовлений за допомогою CFI, Французького агентства з розвитку ЗМІ, у рамках проекту Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції