Народний депутат Роман Костенко (фракція "Голос") як ініціатор законопроєкту про мотивацію військової служби наполягатиме на його розгляді в профільному комітеті для включення до порядку денного сесії.

"Ми говорили з головою комітету (з питань національної безпеки, оборони та розвідки - ІФ-У) про те, що ми повертатимемося, будемо розглядати (законопроект - ІФ-У) на комітеті", - сказав Костенко агентству "Інтерфакс-Україна".

Народний депутат нагадав, що деякі норми законопроєкту про мотивацію було перенесено до законопроєкту про мобілізацію, який Верховна Рада ухвалила у квітні. За його словами, зокрема, положення закону про мобілізацію про виплату 70 тисяч грн. військовослужбовцям за перебування протягом 30 днів на передовій було запозичено із законопроєкту про мотивацію військової служби.

"Однак у законопроєкті про мотивацію залишилося багато норм, які заохочували б людей йти до війська і багато в чому вирішили б питання мобілізації", - наголосив Костенко.

За його словами, законопроєкт містить конкретні пропозиції щодо мотивації військовослужбовців.

"Це підвищення зарплат, фінансова мотивація тих, хто безпосередньо - перебуває на полі бою, в окопах... Безмитне завезення авто - для тих, хто певну кількість місяців брав участь у бойових діях. Люди, які захищають країну, мають знати, що держава про них думає", - зазначив Костенко.

Народний депутат переконаний, що для цих цілей не треба шкодувати коштів й аргумент міністерства фінансів про надто великі витрати на реалізацію законопроєкту в цьому випадку не переконливий.

"Що значить багато коштів? Люди, які виконують серйозні завдання, це не всі люди в Україні, це якась частина. Ми маємо вести дискусію. Необхідно знайти ці кошти. Давайте говорити із суспільством. У нас мільйон воює, у рази більше не воюють... Давайте говорити про підняття податків. Так, це не популярна тема, але говорити треба. Наприклад, про новий суспільний договір - хтось воює, а хтось на них працює", - наголосив Костенко.

За його словами, ті, хто пішли на фронт, хто ризикує життям, повинні мати нормальний фінансовий стан, а їх сім'ї мають бути повністю забезпечені.

"І це ми маємо робити в тилу", - наголосив депутат.

На думку Костенка, мотивація є основним фактором мобілізації.

"Ми в армію маємо залучати насамперед людей мотивованих. Без толку змусити служити 100 невмотивованих людей, які потім просто не будуть виконувати завдання, потім ми будемо їх шукати, коли вони самовільно залишать частину", - зазначив Костенко.

Він також нагадав, що в Україні, згідно із законодавством, більшу частину громадян від 18 до 25 років не призивають до армії.

"А це саме ті солдати, які нам необхідні для роботи в новій асиметричній війні. Ми говоримо про нову технологічну війну і тому нам потрібно їх мотивувати. В армії багато людей, яким за 40 років, які з цими технологіями, можливо, ніколи в житті не зустрічалися", - наголосив народний депутат.

Костенко впевнений, що ухвалення законопроєкту про мотивацію військової служби допоможе в перспективі зробити армію більш професійною.

"Коли ми зробимо нормальну мотивацію, то не потрібно буде таку велику кількість людей мобілізовувати, тоді люди йтимуть служити самі, особливо молоді", - підсумував Костенко.

Як повідомлялося, законопроєкт №11012 про внесення змін до деяких законів щодо мотивації військової служби група депутатів на чолі з Костенком зареєструвала у Верховній Раді 13 лютого.

Згідно із законопроєктом, військовослужбовці, які проходять під час дії воєнного стану військову службу не менше ніж 12 місяців, з яких не менше ніж шість місяців виконують або виконували бойові накази (розпорядження), отримують посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років із коефіцієнтом 1,5.

Військовослужбовці, які під час дії воєнного стану проходять військову службу не менш як 24 місяці, з яких не менш як 12 місяців виконують або виконували бойові накази, отримують посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років із коефіцієнтом 2.

Законопроєкт також передбачає, що особам, які підписали контракт про проходження військової служби на термін не менше ніж три роки або на час до оголошення рішення про демобілізацію, виплачують одноразову грошову допомогу в таких розмірах: особам рядового складу - 120 тис. грн; особам сержантського і старшинського складу - 160 тис. грн; особам офіцерського складу - 200 тис. грн.

Автори законопроєкту пропонують за знищення або захоплення військової техніки противника підвищити одноразову винагороду за кожну одиницю. Згідно із законопроєктом за танк, самохідну артилерійську установку або реактивну систему залпового вогню пропонують виплачувати 200 тис. - 370 тис. грн; бойову машину десанту, бронетранспортер, командно-штабну машину, бойову машину піхоти, артилерійську систему - 30 тис. - 100 тис. грн; інші бронеавтомобілі або вантажні автомобілі - 30 тис. - 100 тис. грн; зенітно-ракетний комплекс - 200 тис. - 370 тис. грн; радіолокаційні системи засобів протиповітряної оборони - 200 тис. - 370 тис грн; засіб контрбатарейної боротьби - 30 тис. - 150 тис грн; засіб радіоелектронної боротьби - 30 тис. - 150 тис грн; безпілотні літальні апарати розвідувального типу - 30 тис. - 100 тис. грн; безпілотні літальні апарати ударного типу (баражуючий боєприпас) - 30 тис. - 100 тис. грн; крилату і балістичну ракету - 100 тис. грн; військовий літак - 500 тис. грн; військовий гелікоптер - 300 тис. грн; комплекс дальнього візуального спостереження - 30 тис. грн; військовий корабель - 300 тис. - 500 тис. грн; засоби радіоелектронної розвідки - 30 тис. - 100 тис. грн.