Унаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україну збільшилася кількість людей, які набули досвіду перебування в зоні бойових дій (з 18% до 44%), свідчать результати опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" на замовлення Інституту соціології НАН України 6-10 жовтня.

Крім цього, наголошується, що наразі рівень емоційно дискомфортного стану, який відчуває індивід у відповідь на специфічні стреси і який призводить до негативних наслідків (психологічний дистрес), можна порівняти з другим півріччям 2020 р., коли населення чекало на чергову хвилю коронавірусу.

Зазначається, що близько 69% респондентів демонструють нормальний рівень психологічного дистресу, 21% - підвищений, 10% - високий.

"Це дає змогу припустити, що за рахунок збереження Збройними силами України значної частини соціального ареалу існування українців населення у своїй більшості має достатні ресурси психологічного відновлення, а також захист від важких стресорів війни", - наголошується в повідомленні.

Водночас до рейтингу стресорів (стресогенних чинників) від найтяжчих до найлегших входять: травматичний досвід як важкі спогади, стресори соціальної взаємодії та особистих вчинків, а також погіршення умов життя, проблеми зі здоров'ям, загроза для життя через війну. Важливими ресурсами протидії стресу є спілкування поза роботою, дозвілля та робота. Найсильнішими індивідуальними ресурсами є трудова та соціальна активність і оптимізм. Зазначається, що значно гірша ситуація з емоційною стійкістю та відчуттям контролю над ситуацією.

Згідно з результатом опитування, окремі стресові стани від найменш поширених до найпоширеніших можна впорядкувати так: ворожість, депресія, соматизація, міжособистісна чутливість, тривожність, страх і погані передчуття, виснаження, параноїдальні ідеї.

"Основними наслідками психологічних стресових станів в умовах війни є ціннісна деривація в таких сферах, як дозвілля, фізичне здоровʼя та багатство. Натомість трьома ціннісними стовпами, на яких зараз тримається індивідуальна життєдіяльність, є міжособистісні стосунки, моральність і знання", - зазначається в повідомленні.

Опитування було проведено по всій Україні (крім окупованих територій Криму та Донбасу) методом mixed mode із застосуванням Computer Assisted Telephone Interviewing (CATI) для рекрутингу респондентів і Computer Assisted Web Interviewing (CAWI) для відповідей респондентів за основним блоком анкети.

Вибірка, що була використана для фінального аналізу, включає 2767 респондентів і репрезентує жителів України віком від 18 до 69, які користуються смартфоном (орієнтовно – 74% дорослого населення України). Вибірка не включає українців, які зараз не перебувають в Україні. Похибка вибірки з довірчою імовірністю 0,95 та врахуванням дизайн-ефекту становить ±2,1%. Коефіцієнт досяжності респондентів – 9,5%.