Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко заявляє, що українське законодавство потребує суттєвого вдосконалення для врегулювання проблем академічного плагіату.

"З ухваленням Кабінетом Міністрів постанови "Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії" у січні 2022 року остаточно сформувалася правова позиція, що дозволила Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти розпочати новий етап діяльності щодо встановлення фактів академічної недоброчесності", - написав Бутенко у блозі на освітньому порталі Оsvita.ua.

За його словами, інтерес освітянської спільноти до проблеми академічного плагіату є надзвичайно великим, а плагіаторські скандали набували значного розголосу не лише у сфері освіти, а і в політичному житті країни.

"Маючи обмежені людські ресурси, Національне агентство почало вибудовувати систему виявлення фактів та ухвалення рішень щодо наявності академічного плагіату та позбавлення наукових ступенів. Зокрема, лише за 2023 рік до Національного агентства надійшло 29 скарг/повідомлень щодо наявності академічного плагіату в дисертаціях, за якими присуджено наукові ступені. Переважна більшість цих справ має "політичне" забарвлення, оскільки стосується керівників освітніх та наукових закладів, політиків, медійних осіб. Провадячи цю важливу роботу, наша команда була свідома того, що опиниться у центрі медійних скандалів, маніпуляцій та судових розглядів", - додав він.

Зокрема, за його словами, за останній час суди ухвалили рішення про заборону вчиняти будь-які дії щодо розгляду трьох справ, які перебували на різних етапах процедури встановлення академічного плагіату.

"Здобутий нами досвід у протидії академічному плагіату дозволяє стверджувати, що українське законодавство потребує суттєвого вдосконалення для врегулювання проблем академічного плагіату", - заявив Буденко.

Він додав, що Нацагентство активно працювало над розробкою низки законопроєктів щодо академічної доброчесності.

"Вважаємо, що прийняття цілісного нормативного акта з цієї проблеми допоможе уникати абсурдних рішень українського судочинства, які блокують розгляд питань академічної недоброчесності", - підсумував він.