Переважна більшість російськомовних українців (81%) вважають, що в Україні немає проблем із використанням російської мови і російськомовні громадяни не зазнають утисків та переслідувань, свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) із 26 травня до 5 червня.

Водночас частка тих, хто вважає, що російськомовні громадяни України зазнають систематичних утисків і переслідувань, зросла з 5% до 8% із травня 2022-го до травня 2023 року.

Серед україномовних і двомовних громадян такої думки дотримуються 7% опитаних, а серед російськомовних - 13%.

Відсоток тих, хто заявив про те, що утиски є, зріс за рік із 4% до 8% на заході України, з 4 до 6% у центрі, з 5 до 12% на півдні, але знизився з 9 до 6% на сході країни.

Повідомляється також, що у вибірці було тільки 32 респонденти з 984, які продовжують ідентифікувати себе за національністю як росіяни, що недостатньо для статистично надійних розрахунків. При цьому лише шестеро із них заявили про утиски через російську мову, а 25, що жодних проблем через російську мову немає.

"Систематичні утиски та переслідування російськомовних громадян - очевидна неправда для пересічних українців, адже це суперечить їх повсякденному досвіду мирного співіснування різних мов в Україні (з шанобливим ставленням до української мови як символу української державності). В Україні не було і немає об'єктивних серйозних мовних проблем, а "утиски і переслідування" є витвором російських пропагандистів із метою розколу українського суспільства. Наразі абсолютна більшість українців незалежно від регіону походження, мови спілкування чи національності вважає, що проблем із використанням російської мови немає. Водночас помітна тенденція, що нині все-таки стало трохи менше тих, хто в цьому впевнений. Утім, таке зниження цілком очікуване, оскільки з травня 2022 року мовне питання ставало предметом дискусій", - зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький.

За його словами, "процес вироблення консенсусного погляду на мовну політику ще триває і певна варіативність поглядів може зберігатися". "Однак у будь-якому разі ми бачимо виразні контури консенсусу, де одним із базових елементів є розуміння, що російськомовні громадяни не є приниженою категорією громадян і ця категорія точно не потребує захисту агресивної Росії", - резюмував заступник директора КМІС.

Опитування проводили методом телефонних інтерв'ю (CATI) серед 984 повнолітніх респондентів з усіх регіонів України, крім окупованих. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, і 1,5% для показників, близьких до 5%. В умовах війни до неї додається систематичне відхилення, проте результати зберігають високу репрезентативність, зазначають у КМІС.