Банки, керуючись короткостроковими комерційними цілями, аж ніяк не поспішали підвищувати ставки за депозитами після підвищення Нацбанком облікової ставки, незважаючи на його численні вербальні інтервенції, що в результаті створило небезпечний для фінансової стабільності значний за обсягами і щомісячно зростаючий "навіс" у вигляді залишків коштів населення на поточних рахунках, заявила заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова.

"За обговоренням цифр нового макропрогнозу якось майже непомітно пройшла ще одна новина: підвищення норми резервування за поточними коштами населення ще на 10%, починаючи з березня 2023 року, та неможливість покривати ці екстра резерви за рахунок ОВДП. Що це означає для банків? Вони не зможуть заробляти на цих залишках нічого", – прокоментувала вона це рішення на фейсбук-сторінці.

На думку Рожкової, це справедливе та необхідне рішення, оскільки два основні фактори зростання коштів на рахунках – соціальні та інші виплати уряду та обмеження на зняття готівки, які запровадив НБУ 24 лютого минулого року.

"За поступового скасування обмежень ці кошти миттєво опиняться на готівковому ринку. І, з одного боку, тиснуть на готівковий курс, з іншого – погіршать стан ліквідності банків. Тому розрахунок на те, що потенційні втрати доходів змусять банки підвищити привабливість термінових депозитів", – пояснила заступниця голови Нацбанку.

Вона нагадала, що НБУ з 11 січня вже підняв резервні вимоги на 5 процентних пунктів (п.п.) за коштами на рахунках до запитання та на поточних рахунках, а з 11 лютого – ще на 5 п.п., але з можливістю до 50% формувати за рахунок бенчмарк-ОВДП.

"Треба віддати належне і Мінфіну, який поступово підвищує рівень прибутковості за гривневими ОВДП. Все це вже оживило внутрішній ринок порівняно з минулим роком. Навіть "дочки" міжнародних банківських груп вперше з початку повномасштабного вторгнення активізувалися на цьому ринку, незважаючи на декларовану ними раніше відсутність лімітів на вкладення в ОВДП", – зазначила Рожкова.

Як повідомлялося, НБУ з 3 червня 2022 року підняв облікову ставку з 10% до 25%, щоб підвищити привабливість гривні, знизити тиск на міжнародні резерви країни та боротися з інфляцією, яка за підсумками року становила 26,6%.

Нацбанк розраховував, що банки також збільшать ставки за депозитами, а Мінфін – за ОВДП, тоді як зростання ставок за кредитами не буде таким суттєвим. Мінфін з жовтня підвищив ставки облігацій строком від п’яти до 28 місяців до 14-19,75% річних, тоді як на вторинному ринку вони сягають 20% річних і вище.

Водночас середня ставка нових гривневих депозитів для домашніх господарств за підсумками грудня становила 10,6% річних, що на 4,9 п.п. вище рівня травня, коли було досягнуто їхнього історичного мінімуму.

Внаслідок підвищення з 11 січня нормативів обов’язкового резервування за поточними рахунками (депозитами до запитання) у гривні та в інвалюті на 5 п.п. – відповідно до 5% та 15% – обов’язкові резерви зросли на 74,3 млрд грн, до 144,1 млрд грн.

Гривневі кредити домашнім господарствам за рік подорожчали лише на 1,4 п.п. – до 35,1% річних, тоді як корпоративному сектору – на 11 п.п., до 20,1% річних.