Збройні сили України продовжують вести контрнаступальні дії на деяких ділянках лінії фронту та звільняти раніше окуповані росіянами населені пункти на півдні та сході України, йдеться у звіті аналітиків Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики зазначають, що ЗСУ продовжують деокупувати населені пункти на схід і північний схід від Лимана, зокрема звільнили Торське в Донецькій області. Крім того, українські війська продовжили наступ на населені пункти на схід від Куп'янська і звільнили Ківшарівку в Харківській області.

Крім цього, українська армія відновила контрнаступ на півночі Херсонської області та закріпилася в Золотій Балці та Хрещенівці.

"Російські джерела стверджують, що українські війська також звільнили Шевченківку та Любимівку, відтіснивши російські війська на нові оборонні позиції навколо Миколаївки", - йдеться у звіті.

У ньому наголошується, що російські війська водночас продовжували безуспішно атакувати Бахмут, Виїмку та Авдіївку.

В інституті також повідомляють, що поразка російської армії в Харківській області та Лимані в поєднанні з нездатністю Кремля "ефективно та справедливо провести часткову мобілізацію докорінно змінює російський інформаційний простір".

На думку аналітиків, це проявляється у публічній критиці найвищого військового керівництва країни, зокрема з боку Рамзана Кадирова та Євгена Пригожина, яка підриває лідерство Володимира Путіна, а також розчаруванням у війні, яке почали публічно висловлювати т.зв. російські військові блогери та воєнкори.

"Російський інформаційний простір значно відхилився від наративів про те, що загалом усе перебуває під контролем. Спільнота блогерів може почати підривати путінські наративи для його основної аудиторії на тлі поразок і невдач у війні Росії проти України, тим паче що їхні наративи поширилися на основні ЗМІ, які контролюють Кремль", - наголошують в інституті.

Там додають, що через це Путін може мати низку таких самих проблем, з якими "стикнувся Михайло Горбачов у результаті своєї політики гласності (відкритості)".

При цьому аналітики уточнюють, що Путін покладається на контроль над інформаційним простором у Росії для збереження свого режиму набагато більше, ніж на той масивний апарат придушення, який використовувався в СРСР, що "робить безлад в інформаційному просторі потенційно ще більш небезпечним для Путіна, ніж це було для Союзу".