Інтерфакс-Україна
09:30 18.05.2022

У 2022 році держава зробила більше для збереження архівів, ніж у 2014 році – голова Укрдержархіву Хромов

2 хв читати
У 2022 році держава зробила більше для збереження архівів, ніж у 2014 році – голова Укрдержархіву Хромов

Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов вважає, що держава у 2022 році зробила більше, ніж у 2014 році, для збереження архівів під час агресії.

"Усе зробити неможливо... Водночас я хочу сказати, що держава у 2022 році зробила більше, ніж у 2014 році, коли під час окупації Криму та частини Донбасу було втрачено фактично все, що залишилося на тих територіях", - сказав Хромов в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", відповідаючи на запитання, чи все держава зробила задля збереження архівів під час війни.

За його словами, в Україні 86 млн одиниць зберігання національного архівного фонду, що містяться в різних держархівах: центральних, обласних, галузевих, районних, також в архівах є документи тривалого зберігання, що стосуються зарплат, пенсій та інших виплат, які в разі війни також потрібно евакуювати, і, крім того, є документи в приватних колекціях.

"Тому завдання зберегти кожен документ фактично є нездійсненним, тим паче, коли війна", - поскаржився чиновник.

Він також розповів, що нормативну базу, як діяти в екстрених ситуаціях, визначено, але, як засвідчила практика, вона досить далека від реалій.

"Згідно з методичними рекомендаціями, має бути визначено безпечні регіони, куди можна перевозити… Але на першому ж пункті, коли Державна архівна служба зробила запит до Міністерства оборони на визначення безпечних регіонів, ми так і не отримали відповіді. Я не можу знати, чому Міністерство оборони не дало відповіді, але, можливо, тому, що фактично безпечних регіонів немає. Практика війни показала, що будь-яка область була обстріляна", - додав чиновник.

За його словами, транспортні артерії також є місцем найбільшої небезпеки і для людей, і для документів, тому евакуація не завжди є стовідсотковою панацеєю для захисту фондів.

"Тому, коли ми займалися евакуацією, дуже точково підходили до кожного випадку. Ми розмовляли з керівниками обласних військових адміністрацій, зокрема у Луганській та Донецькій областях, домовлялися з їхніми колегами у центральних та західних регіонах України і визначалися, навіть без рішення Міноборони, що туди перевозитимемо фонди", - розповів Хромов.

Водночас він звернув увагу на ще одну проблему – те, що держава протягом десяти років не створила належної архівної інфраструктури.

"У нас навіть без війни усі сховища були переповнені. І розраховувати на те, що захід України зможе прийняти всі документи з решти України, коли там уже переповнені сховища, малоймовірно. Тому, як правило, архівні документи більшою мірою залишалися в будівлях, але ми дали вказівку, щоб усі їх було перенесено до сховищ", - наголосив Хромов.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

ОСТАННЄ

Буданов: людина, яка не готова захищати Україну в умовах війни, не має права називати себе громадянином

У Дрогобичі через затримання водія зупинився рух автобусів, в ТЦК відповіли

Українці мають бути готові дізнатися правду про війну, але з часом - Буданов

У європейських містах пройшли протести через політику Трампа

Українська гімнастка здобула "золото" на Кубку світу в Болгарії

Внаслідок обстрілу Миколаєва двоє людей дістали поранення

У неділю оголошено всеукраїнський День жалоби через ракетну атаку на Кривий Ріг - Кулеба

На покровському напрямку з початку доби знешкоджено майже 300 окупантів – Генштаб ЗСУ

У двох житлових будинках в Миколаєві пожежі внаслідок атаки "шахедів" - Кім

Сирський: візити представників держав-лідерів "Коаліції охочих" свідчать про непохитну рішучість союзників об'єднуватися задля безпеки

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА