НАК "Нафтогаз України" звернулася до німецького регулятора енергетики (Bundesnetzagentur) із вимогою застосувати загальний порядок ухвалення адміністративних рішень до угоди про врегулювання, укладеної між цією установою, "Газпромом" та його афілійованими структурами, стосовно зміни рішення 2009 року щодо газопроводу OPAL, повідомила прес-служба НАК.

"Нафтогаз" вимагає свого залучення до цієї адміністративної процедури з метою офіційного представлення своєї позиції, а також доступу до самої угоди та рішення Європейської Комісії від 28 жовтня 2016 року, яке до цього часу не оприлюднене", - йдеться в повідомленні.

У "Нафтогазі" нагадують, що наприкінці жовтня ЄК схвалила рішення німецького регулятора змінити режим звільнення від деяких вимог Третього енергетичного пакета для газопроводу OPAL, передбачений рішенням німецького регулятора від 7 липня 2009 року, що фактично дозволить "Газпрому" значно збільшити використання потужностей газопроводу OPAL та, відповідно, обсяги прокачування газу через "Північний потік" у обхід України.

"Угода про врегулювання щодо газопроводу OPAL є такою, що зачіпає законні інтереси ряду східноєвропейських газових операторів, а також "Нафтогазу" (як сторони транзитного контракту з "Газпромом" та головного імпортера природного газу до країни). Відповідно до німецького законодавства, а також зобов'язань ЄС перед Україною інтереси цих зацікавлених сторін мають бути враховані в процесі прийняття відповідних рішень як інституціями ЄС, так і органами влади його держав-членів", - наголошує прес-служба.

На думку НАК, угода про врегулювання щодо газопроводу OPAL, погоджена німецьким регулятором і ЄК, обмежує та спотворює конкуренцію в Україні та інших країн Центральної і Східної Європи, веде до зловживання "Газпромом" домінуючою позицією на ринках Німеччини, Польщі, України, Словаччини та інших країн Центральної і Східної Європи.

"Вона несумісна з нормальним функціонуванням договору про заснування Енергетичного співтовариства, оскільки завдає значної шкоди торгівельним відносинам з постачання енергоносіїв між країнами-учасницями договору про заснування Енергетичного співтовариства та країнами ЄС", - вважають у "Нафтогазі".

У компанії вказують на численні негативні наслідки рішення щодо OPAL для України. Серед них: припинення газових потоків із Польщі; зменшення обсягів транзиту природного газу через українську ГТС та суттєве скорочення грошових надходжень "Нафтогазу" від транзиту; збільшення витрат на закупівлю і транспортування природного газу до України; ризики для балансування обсягів природного газу всередині країни; скорочення імпорту природного газу до України з ринку ЄС; додаткові витрати на технічну оптимізацію української ГТС і підземних газосховищ, пов'язані з переходом на новий режим експлуатації, що відрізняється від існуючого.

"Німецьке законодавство вимагає проведення загальної адміністративної процедури у разі ухвалення рішень регулятором щодо звільнення від вимог Третього енергетичного пакета, а також передбачає право "Нафтогазу" як зацікавленої сторони брати участь у цьому провадженні та отримувати відповідні матеріали", - уточнюють у НАК.

За даними компанії, найближчим часом не виключено оскарження рішення німецького регулятора та Єврокомісії з приводу газопроводу OPAL з боку інших учасників європейського газового ринку.