Сенат Польщі голосами правлячої партії "Право і справедливість" ухвалив постанову, якою закликав нижню палату польського парламенту встановити 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Республіки Польща (1918-1939 роки - ред.), повідомляє польське видання "Радіо Польща".

Згідно з виданням, постанову підтримали 60 сенаторів, 23 - виступили проти. Один сенатор утримався.

У тексті документа зазначено, що у "волинську різанину, крім поляків, загинули євреї, вірмени, чехи, представники інших національних меншин, а також українці, які намагалися допомогти жертвам".

Верхня палата польського парламенту також висловила повагу і вдячність тим українцям, які рятували поляків, ризикуючи власним життям.

У постанові зазначено, що жертви злочинів, скоєних у 40-х роках українськими націоналістами, досі не були належним чином увічнені, а масові вбивства не були названі - відповідно з історичною правдою - геноцидом.

Сенатор Ян Жарин під час дебатів зазначив, що підставою для ухвалення постанови був текст депутата партії "ПіС" Міхала Дворчика. За його словами, постанова "розкриває історичну правду, а справжнє об'єднання (українців і поляків - ред.) можливо лише на основі правди".

Сенатор опозиційної партії "Громадянська платформа" Ян Рулевський зазначив, що ухвалена постанова не сприяє примиренню між Україною та Польщею. Посилаючись на розмову з послом Польщі в Києві, він наголосив, що цей документ "вже спричинив негативну реакцію в Україні".

"По суті, ми повертаємося до ситуації - я сподіваюся, що не дійде до трагізму, - яка була в період II Світової війни", - зазначив він.