Представники бізнесу стурбовані неувагою влади до проблем підприємств з активами на тимчасово окупованих територіях

Представники бізнесу стурбовані неувагою влади до проблем українських підприємств, активи яких розміщувалися на тимчасово окупованих територіях східних областей України та в Криму.

Тему управління такими активами керівники підприємств, власники бізнесу та експерти обговорювали під час круглого столу на тему "Державна політика з підтримки українського бізнесу, який втратив активи в Криму та на сході України: що хоче бізнес та що може влада", який відбувся 28 жовтня в Комітеті Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва.

Серед основних проблем, з якими стикаються такі підприємства, на думку експертів, є виконання фінансових зобов'язань перед банками за кредити, а також податкових зобов'язань в умовах відсутності прибутку.

Крім того, компанії позбавлені можливості управляти цими активами, навіть у разі їх фізичного збереження.

"Можливо, треба говорити про те, щоб законодавець розробив певні правила гри для тих підприємств, у яких 50% бізнесу було на цих територіях (тимчасово окуповані території східних регіонів та Крим - ІФ). Таким підприємствам, зокрема, дуже важко платити 24-26% річних за взятими раніше на розвиток кредитами, і є банки, які цього не розуміють", - сказав генеральний директор компанії "Одеський коровай" (Lauffer Group) Станіслав Степченко.

Він також зазначив, що бізнесу досі "не вдається достукатися до влади, щоб вирішити проблеми таких підприємств".

"Виконавча влада живе за рахунок податків, які ми платимо. Давайте не генеруватимемо потоку грошей, давайте на три дні закриємо, наприклад, наші підприємства в Одесі й подивимося, що станеться в Одеському регіоні. Ми побачимо реакцію, якщо ми закриємо завод у Маріуполі, закриємо завод у Харкові, й подивимося на реакцію. Трьох днів вистачить, щоб нас почули, просто ніхто не йде поки що на радикальні заходи. Давайте поговоримо про те, що ми залишимо політиків без грошей. Яким чином нам сьогодні зберегти 10 тис. робочих місць? В окремих регіонах це до 30% населення, давайте звільнимо цих людей і покладемо турботу про них на державу - нехай платять субсидії, нехай платять дотації, компенсації за звільнення. Годі вже тиснути на бізнес", - сказав він.

С.Степченко, зокрема, вважає, що вирішенням частини проблем міг би стати закон, що передбачає для таких підприємств мораторій на вимоги банків-кредиторів.

"Я не говорю про те, що цим мають користуватися всі, а лише ті, хто може підтвердити. У нас є сім підприємств у Криму і понад десять у Луганській і Донецькій областях. Ми потрапили б до цієї категорії, і якщо дати нам мораторій (на виплату кредитів - ІФ), ми за два-п’ять років упоралися б з цією ситуацією", - сказав він.

У свою чергу представник ТОВ "Хімічні елементи України", виробничі потужності якого розташовані на окупованій території, Ілля Леоненко зазначив, що одним зі шляхів привертання уваги до проблеми могло б стати подання заяв до правоохоронних органів про збитки, яких підприємства зазнали від дій "ДНР" і "ЛНР". Водночас він зазначив, що "ми не впевнені, що після подачі такої заяви ми не станемо замість жертви терористів співучасниками тероризму".

"Якщо ми подамо заяву в СБУ, де гарантія, що ми не потрапимо в розряд співучасників? Таких гарантій немає. Подавати заяву ми хочемо, щоб зафіксувати обсяги втрат", - сказав він.

Водночас він відзначив проблему виплати авансових платежів податку на прибуток.

"Ми розуміємо, що це триватиме довго, але потрібен закон, присвячений бізнесу, який переїхав. Наприклад, просте питання - аванс податку на прибуток. У 2014 році ми були прибуткові, у 2015 році у нас немає прибутку. Ми будуємо підприємство в Черкасах. У нас немає грошей, ми не заробляємо, ми витрачаємо, але ми продовжуємо платити авансові платежі податку на прибуток. У нас не буде прибутку наступні два-три роки - хоч би це врегулювати", - сказав він.

"У нас не переїзд, не інвестпроект, а евакуація. Дайте нам кілька років без контролюючих органів, без пожежників, санстанції, екологів, щоб ми могли почати працювати, щоб заробити грошей на цю саму дозвільну систему. І дайте нам можливість узяти якісь пільгові кредити в державних банках на купівлю обладнання, щоб ми могли заробити. Ми повернемо це країні", - наголосив він.

Директор із корпоративних питань та розвитку "ПАТ "Оболонь" Андрій Ярешко, у свою чергу, додав, що одним із механізмів врегулювання проблем українських підприємств, активи яких розміщуються в східних областях та Криму, могло б стати напрацювання міждержавної нормативної бази спільно з представниками України та РФ.

"Треба відійти від позиції "вони окупанти і ми з ними не спілкуємося". Так, вони окупанти, і ми з ними не спілкуємося, вони за це дадуть відповідь, але є РФ, з якою нам треба з цього питання (управління активами - ІФ) домовлятися. І треба напрацювати деяку міждержавну нормативну базу, яка регулювала б питання власності, зокрема управління цією власністю", - сказав він.

При цьому експерт Skandinavian Institute Austverg (Ісландія, Рейк’явік) Денис Одд відзначив необхідність поділу проблеми та пошуку рішення на дві частини - для східних областей і для Криму.

"ЛНР"/"ДНР" - це терористичні організації. Є закон України про боротьбу з тероризмом, де написано, що держава зобов'язана компенсувати за рахунок держбюджету усі втрати майна у зв'язку з терористичною діяльністю. Щодо Криму - це окремий випадок, там виникає питання, а за що бізнес платив податки, зокрема для утримання державних силових структур, які в Криму виявилися некомпетентні", - сказав він.

При цьому Д.Одд зазначив, що бізнес міг би, об'єднавшись, "подати позов про бездіяльність на Кабмін та Міноборони, МВС".

Д.Одд наголосив, що з досвіду радянсько-фінської війни (1939-1940 рр.) "Фінляндія повністю компенсувала власникам втрати і моральну шкоду".

"Додаткові виплати лягли на бюджет. Усе було переписано, усе було підраховано і все було компенсовано. Потім Фінляндія виставила позов СРСР, цю суму було компенсовано", - сказав він.