Харківський апеляційний суд відмовився виправдати 49-річного російського командира батальйонно-тактичної групи (БТГр), заочно визнаного винним судом першої інстанції в порушенні законів і звичаїв війни, пов'язаному з умисним убивством (ч. 2 ст. 438 КК України) і засудженого до довічного позбавлення волі.

"Колегія суддів Харківського апеляційного суду скаргу захисника залишила без задоволення, вирок суду першої інстанції - без змін. Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту її проголошення", - повідомляє пресслужба Харківської облпрокуратури.

Як повідомлялося, обвинувачений, будучи заступником командира з військово-політичної роботи 25 окремої мотострілецької бригади 6 загальновійськової армії Західного військового округу ЗС РФ (військова частина 29760), разом з іншими військовослужбовцями прибув до Бєлгородської області, де отримав інформацію про підготовку повномасштабного військового вторгнення в Україну. Напередодні 24 лютого 2022 року фігуранта було призначено командиром БТГр.

Після вторгнення на територію України окупанти прибули до окружної дороги Харкова. Уранці 24 лютого цивільним особам, які їхали автомобілями цією дорогою, російські військові наказали розвернутися і виїхати. У відповідь на невдоволення людей і прохання дати їм проїхати окружною, щоб виїхати в безпечне місце, російський командир наказав прицільно стріляти по їхніх машинах.

Кілька російських військових відмовилися виконувати злочинний наказ, попросили людей залишити машини та вийти. 51-річна мати з 29-річною донькою зупинилися, військовослужбовці ЗС РФ допомогли їм сховатися, але їх побачили інші російські військові, які були готові виконувати злочинний наказ свого командира, та відкрили вогонь по своїх і цих жінках.

Унаслідок стрілянини один російський військовий і мати загинули, а доньці вдалося врятуватися. Вона також врятувала пораненого російського солдата, який перед цим допомагав їй.

Російські військові також відкрили вогонь по машині, в якій їхали чоловік із жінкою, і поранили чоловіка, але йому вдалося виїхати.

30 квітня 2024 р. Київський районний суд Харкова заочно визнав російського командира винним у порушенні законів і звичаїв війни, пов'язаному з умисним убивством (ч. 2 ст. 438 КК України), і призначив покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Адвокат засудженого не погодився із зазначеним судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просив виправдати свого підзахисного.