Рішення уряду України про скасування державного регулювання цін на продукти харчування з 1 липня 2017 року було передчасним і стало одним із чинників зростання інфляції в умовах монополізованої економіки, вважає голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин.

"Вважаю доцільним відновлення роботи Державної цінової адміністрації, яка на етапі переходу економіки України від рецесії до зростання здійснювала б контроль за ціноутворенням, на яке наразі ринок має дуже односторонній специфічний вплив, і за зростанням споживчих цін", - написав він на своїй сторінці у Facebook у вівторок.

Б.Данилишин додав, що в Україні в структурі споживчого кошика питома вага витрат на продукти харчування є високою, тому скасування регулювання цін на продовольство зробило значний внесок в інфляцію.

"Для зниження інфляції необхідна координація діяльності НБУ, Кабміну й Антимонопольного комітету. Але АМКУ не досяг успіху в демонополізації ринків", - констатує голова Ради НБУ.

Він зазначив, що на середину 2016 року 42% ринків у країні були монополізовані, а 11% працювали в умовах адміністративної або природної монополії, крім того, монополії та олігополії склалися в ПЕК (65%), сфері транспорту та зв'язку (82%).

Водночас заступник голови НБУ Дмитро Сологуб в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" в середині жовтня заявив, що зростання цін не пов'язане зі скасуванням цінового регулювання. "Подивіться на ситуацію на ринку овочів і фруктів. Треба діяти ринковими методами", - сказав він.

Водночас Д.Сологуб звернув увагу на недостатню, на його думку, ефективність роботи Антимонопольного комітету. Необхідно також стимулювати розвиток бізнесу – адже уряд має інструменти підтримки окремих галузей.

Загалом Б.Данилишин зазначив, що наразі в Україні спостерігається "типова інфляція пропозиції": під впливом зносу основних виробничих фондів, низької ефективності та продуктивності праці, збільшення вартості обладнання, сировини, напівфабрикатів, щодо високих процентних ставок за кредитами, зростає собівартість виробленої продукції, що змушує виробників підвищувати відпускні ціни. "За підсумками 2016 року зростання цін виробників сягнуло 35,7%, з лагом у 6-9 місяців - це транслювалося в підвищення споживчих цін", - вважає голова Ради НБУ.

Він наголосив, що вплив НБУ на рівень інфляції значний, але він не має визначального значення. "Підвищення ставки рефінансування - а це головний інструмент Нацбанку в боротьбі з інфляцією - в умовах монополістичної структури ринку не забезпечить зниження інфляції тому, що виробники-монополісти підтримують невідповідність сукупного попиту і пропозиції з метою забезпечення контролю над ціноутворенням", - зазначив Б.Данилишин.

Він пояснив, що сильний вплив на зростання споживчих цін чинять фактори, не підконтрольні НБУ. Серед них, разом зі скасуванням регулювання цін на продукти харчування, - зростання адміністративно регульованих тарифів на послуги ЖКГ, збільшення цін виробників промислової та сільськогосподарської продукції.

Голова Ради НБУ додав, що підвищення облікової ставки для боротьби з інфляцією в період виходу економіки з кризи може призвести до зростання вартості кредитів та зменшення обсягів кредитування економіки. "Потенціал позитивного впливу збільшення облікової ставки на стримування інфляції в умовах інфляції пропозиції обмежений", - констатував Б.Данилишин.